13 червня 2017 Новини

КОМЕНТАР ОЛЕКСАНДА КОБЗАРЕВА, директора КУ Інститут міста, ЩОДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ М. ЛЬВОВА ДО 2025 РОКУ на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради від 8.06.2017

Стратегію розвитку культури Львова нарешті прийняли. Повірте, для робочої групи це велика подія, адже коли ми розпочинали працювати над розробкою стратегії до нас приїхала делегація з Варшави, які займалися створенням такого документу для саме цього міста. Вони приїхали поділитися досвідом реалізації цього процесу, розповісти що робили, як робили і який результат мають зараз. Тоді вони сказали нам, що розробляли стратегію розвитку культури близько трьох років, і члени нашої робочої групи посміхнулися з полегшенням, адже ми щойно закінчили створювати комплексну стратегію розвитку міста 2025 року, яку ми формували приблизно півтора року, і з впевненістю думали що стратегію культури ми розробимо за рік. Так, тоді нам не видавалося це складним. І,зараз мабуть я зацитую Пітера Друкера, який казав що «культура їсть стратегію на сніданок», звісно він мав на увазі корпоративну культуру, але в нашому контексті це також стало актуальним.

В результаті робота над Стратегією розвитку культури зайняла трішки більше п’яти років. Ми розпочали цей процес ще з 2012 року . Змінювалися люди, змінювалися обставини, але мета залишалася однією - розробити документ, який би описував пріорітети розвитку культури у Львові до 2025 року, із врахуванням усього культурного різноманіття, яке є у місті, всі побажання основних груп стейкхолдерів. Тому з самого початку ми говорили , що це не є стратегією управління культури, це є стратегія всього середовища: профільні управління міської ради, культурні установи, громадські організації, які працюють у сфері культури, митці, бізнес, наукові установи, освітні заклади. І, фактично ми залучали їх до обговорення на усіх етапах розробки стратегії, для того, аби врахувати всі побажання всіх дійових сторін процесу реалізації та формування культури міста.

Інститут міста виступив одним із організаторів процесу створення Стратегії розвитку культури Львова , ми постійно збирали всі робочі групи, модерували зустрічі та були відповідальними за зведення всієї інформації та формування стратегії як текстового документу. І я дуже вдячний всім працівникам, які долучалися до цього процесу в різні періоди.

Варто зауважити, що через досить розтягнутий процес створення стратегії, учасники робочої групи змінювалися, тому в загальному, близько сотні людей були залучені до цієї справи.

Коли ми говоримо про культуру, ми не маємо на увазі окремі мистецтва типу балет і графіка, музика і література. Ми аналізуємо все середовище, ми створюємо грунт, на якому має зростати культура у всіх її проявах, це – спілкування, громадські простори, і повсякденні практики, - ось , що несе в собі елементи культури.

Якщо говорити про Стратегію розвитку культури концептуально, то варто зазначити основні її пріорітети.

Номер один – це реформування культурних політик. Недавно у Львові проходив Форум креативних індустрій, і там говорили, що розвиток сучасної культури пройшов три стадії. Стадія перша, це – митці і меценати, коли є талановиті люди, які існуюють і творять за кошти інших. Це, так звана, культура 1.0.
Потім з’явилася версія 2.0, тоді культура перетворилася в культурну індустрію . Це сталося тоді, коли з’явилися люди, які можуть не просто творити якісний культурний продукт, але мають навички його розповсюдження і вміють вивести його на ринок. Цей період характеризують з появою захисту авторських прав, виведенням культури в креативну індустрію. Звісно, якщо робити культурні продукти на рівні світового ринку, то вони відкривають можливість до побудови потужної системи зв’язків.

Зараз ми говоримо про культуру 3.0 - це новий етап, на якому споживачі культури стають співтворцями культурного продукту, твору мистецтва. Я, наприклад був в одній галереї, де була картина великого розміру, яка складалася з невеликих сюжетних шматків, і кожен, хто хотів, міг забрати таку частинку картини з собою. І що це означає? Це означає, що картина була «живою», і кожен відвідувач галереї змінював цю картину, відкривав нові елементи її нашарувань. Це приклад того, як кожен із нас може стати співтворцем мистецької практики. В сучасному світі таких прикладів є багато. Ми повинні розуміти, що сучасна культура це не продукт захищений авторським правом, це продукт, який залучає до творення кожного.

Другий пріорітет розвитку культури є логічним продовженням першого твердження. Адже, коли ми реформуємо культурні політики, ми говоримо про актуальний культурний менеджмент, про управління, яке користується принципами партисипації. Це наш другий пріорітет. Ми маємо надати можливість кожному львів’янину , незалежно від віку, статті, вподобань, долучитися до культурних процесів міста. Ми колись проводили опитування, яке показало, що більше половини жителів нашого міста займаються такими культурними практиками як вишивка, дизайн, танці, складання віршів, - і більшість з них робить це просто вдома і тільки для своїх рідних. Тобто, вони не мають, або не знають де знайти, такі майданчики, де варто зустрічатися з однодумцями, обговорювати перспективи розвитку свого хоббі. Я зараз говорю про різноманітні студії, класи, гуртки¸ лекторії, які допомогли розвивати творчий потенціал кожного талановитого львів’янина. Власне, про це ми і говоримо в стратегії, - ми маємо створити умови, такі майданчики, які стануть місцем притягання для талантів у різних районах міста.

Наступний пріорітет – це комунікація. Ми стверджуємо, що комунікація має бути горизонтальна, вертикальна і міжсекторна. Ми повинні розуміти, що сьогоднішня теорія інновацій грунтується на твердженні – інновація виникає на перетині різних спеціалізації і кваліфікацій. Ви мабуть знаєте, велику компанію Cisco, вони постачають інтернет-обладнання, так - от, інженер цієї компанії розробив модель маршрутизатора на основі спостережень за рухом та переміщеннями мурах. Він створив таку технологію маршрутизації потоку даних, канали якої не були перезавантаженими. Тобто, геніальні ідеї завжди знаходяться на перетині різних галузей знань.

Також ми говоримо про освіту як пріорітет розвитку культури в нашому місті. Зараз існує така концепція «lifelong learning» , тобто освіта протягом всього життя, освіта для кожного. Можливість відвідувати додаткові освітні заходи, розвиватися ,самостверджуватися – ось що має стати поштовхом для розвитку та виховання культурного середовища у місті. Звісно, також варто використовувати сучасні технології у сфері освіти. Сьогодні говоримо про те,що місто вже закупляє мультиборди для шкіл, і це ще один крок для якісної та інтерактивної освіти.
Це власне такі чотири головні пріорітети , на які ми орієнтуємося в процесі розвитку сфери культури.

Загальна мета цієї стратегії - перетворити місто у дієве культурне середовище, через розвиток відкритої, відповідальної спільноти, що творить нові ідеї через активні культурні практики, зберігає і переосмислює спадщину. Тобто, ми говоримо про певні умови, певне середовище, говоримо про спільноту, яка є відповідальна за свій вибір, за своє майбутнє, яка відкрита до нового, є творча і активна.

Теги

Контакти

Інститут міста

79008 Львів

пл. Ринок, 1, офіс 108-111

+38-032-254-60-81

+38-032-254-60-82

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.