23 серпня 2018 Новини

Команда Інституту міста стала учасниками ІІ міжнародної школи мобільності у Лейпцигу

Вже вдруге в німецькому місті Лейпциг, за підтримки ініціативи TUMI (Transformative Urban Mobility Initiative) та у співпраці міського управління транспорту з Технічним університетом Дрездена, пройшла міжнародна літня школа “Sustainable Mobility – Made in Leipzig” («Стала мобільність – зроблено в Лейпцигу»). 

Впродовж шести днів – з 5 по 11 серпня 2018 року – більш ніж 130 учасників з 35 країн світу обмінювалися досвідом та напрацьовували варіанти сучасних рішень у сфері мобільності.

Одним з ключових факторів сталого міського розвитку у 21 столітті є питання мобільності, що охоплює усіх користувачів міського простору – пішоходів, велосипедистів, власників приватних автомобілів та пасажирів громадського транспорту. Запорукою злагодженого функціонування транспортного сектору сьогодні є здатність кожного окремого міста відповідати на потреби мобільності, що різко зростає. Створення міст, комфортних для життя, – це, насамперед, вирішення ключових завдань у сфері планування транспорту, містобудування та технічного розвитку.

До прикладу місто, яке гостинно приймало учасників літньої школи, визначило для себе наступні пріоритети сталого зростання до 2030:

  • Лейпциг забезпечує якість життя
  • Лейпциг створює соціальну стабільність
  • Лейпциг змагається за кращість з іншими містами
  • Лейпциг розширює свою міжнародну значимість  

Два роки тому місто почало формувати нову Стратегію мобільності. За цей час напрацьовано бачення з 5 складових, а саме – безпека, надійність, екологічність, доступність, залученість представників усіх груп населення. Крім того, Лейпциг оцінив можливі сценарії, з врахуванням різних факторів, що впливають на сталий міський розвиток.

Під час школи учасники дізналися про психологічно-поведінкові дослідження у сфері мобільності. Науковцями-практиками Дрезденського технічного університету сформульовано чотири основні фактори що впливають на учасників руху:

  1. Інженерні рішення (напр., дорожня розмітка – чітка і зрозуміла для всіх; спільний простір для пішоходів та громадського транспорту. Власне, з цього виходить принцип дій людини на основі емоційних асоціацій)
  2. Освіта (спрямована на підвищення обізнаності та свідомості)
  3. Засоби впливу (заборони, превентивні заходи тощо)
  4. Економіка (фінансові заохочення та ініціативи, штрафи і т.п.)

Літня школа була наповнена активною лекційною складовою. Місто Лейпциг презентував свою стратегію роботи, поточний стан і плани щодо усіх аспектів мобільності міста. Теорію сталої мобільності виклали професори з Дрезденського технічного університету та Університету міста Трір. Цікавими були доповіді на тему інклюзивного міського простору та шерінгової мобільності. На противагу вищезазначеним темам, представник концерну BMW, які мають свій завод у Лейпцигу, розповіли про своє бачення розвитку автомобільної індустрії у майбутньому та визнали процес зменшення потреби автомобіля і, як наслідок, зменшення попиту на автомобілі.

Теоретична частина літньої школи була підкріплена роботою у групах. Кожен учасник зі своїм професійним досвідом та культурними особливостями країни походження і/або проживання долучився до напрацювання певних рішень – для Лейпцига, Львова, Новосибірська та інших міст світу.

Учасники були поділені на чотири робочі групи. Робоча група 1 працювала над концепцію переосмислення Променаденрінг – кільцевої дороги навколо історичного центру Лейпцига, з метою перетворення її на більш привабливе і безпечне середовища для життя людей. Група 2 розглядала партисипативні кейси двох міст, а саме – Львова, з вулицею Степана Бандери, та Новосибірська, з проспектом Леніна, – створювали пропозиції щодо кращої комунікації усіх зацікавлених сторін у процесі планування міських просторів. Група 3 працювала над концепцією створення кращих умов для пішоходів та ревіталізації західного центрального району Лейпцига, який зараз здебільшого має житлову функцію та використовується для паркування авто. Робоча група 4 працювала над розвитком велосипедної інфраструктури в одному з районів Лейпцига та розробляла партисипативний процес пошуку оптимальних інфраструктурних рішень.

Детальніше про напрацювання Робочої групи 2. Розглянувши досвід проекту “Вулиця для всіх” у Львові та “Створення пішохідної вулиці Леніна” у Новосибірську, учасники зі Львова, Новосибірська, Йоханнесбурга, Києва, Сінгапуру, Санкт-Петербурга, Маніли, Віндгука, Лейпцига, Мюнхена, Тбілісі, Аддіс-Абеби та Тірани працювали над рекомендаціями та інструментами партисипативного планування. Головні меседжі від представників різних міст світу щодо процесів партисипативного планування:

  • найважливішими викликами партисипативних проектів є комунікація між усіма стейкхолдерами та якісна координація;
  • необхідною умовою успішної реалізації проектів є професійна та дуже якісна стратегія комунікації, яка включає активну роботу в соціальних мережах;
  • перед процесом обговорень необхідно проводити кампанію щодо підвищення поінформованості про партисипативний процес;
  • визначення зацікавлених сторін можна проводити, поділяючи їх на автомобілістів, велосипедистів, пішоходів, пасажирів громадського транспорту, маломобільні групи населення, дітей, власників бізнесу, мешканців або, альтернативний варіант – мешканці, приватний сектор, орган місцевого самоврядування та медіа;
  • важливою умовою успішності дискусій та обговорень інтересів різних зацікавлених сторін є участь у неформальних обговореннях представників влади міста;
  • не існує єдиного “рецепту”, який би підійшов для всіх партисипативних процесів, і для налагодження сталого процесу розвитку партисипації необхідно обмінюватися досвідом та вивчати кейси різних міст.

Результати школи буде використано для напрацювання рекомендацій щодо партисипативного планування міських просторів в рамках проекту Інституту  міста “Вулиця для всіх”.

Контакти

Інститут міста

79008 Львів

пл. Ринок, 1, офіс 108-111

+38-032-254-60-81

+38-032-254-60-82

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.