Вступ

Використання евакуаторів для транспортування автопорушників правил паркування заборонено в Україні через порушення норм в частині охорони права власності порушника. При цьому влада звичайно має подбати про права інших законослухняних мешканців, які простоюють годинами в заторах, не можуть вчасно встигнути на роботу або навчання, а в найбільш кричущих випадках навіть не можуть вчасно отримати медичну допомогу. І все це через порушника, який своїм авто перегородив проїзд. Чому саме права порушника так пильно охороняються? Безкарність таких порушників призвела до того, що іноді не те що проїхати, пройти не можна. Про що думає водій, який ставить свою машину на пішохідному переході або на тротуарі перед дитячим майданчиком так що жодна коляска не проїде?

Навіть якщо процедура примусової евакуації не була повністю приведена у відповідність з існуючим законодавством, але абсолютно точно вона довела свою результативність в боротьбі із злісними порушниками правил паркування. В період роботи евакуаторів водії почали значно обережніше обирати місце для зупинки, бо мало хто захоче залишитися без авто щонайменше на півдня, а ще й викласти кругленьку суму за послуги транспортування. Напевно вже прийшов час для впровадження законодавчої підтримки цього дієвого інструменту, тим більше, що примусову евакуацію автопорушників вживають в багатьох європейських країнах.

Історія питання у Львові

Примусовою евакуацією транспортних засобів ЛКП «Муніципальна дружина» почало займатись з січня 2007 року.  Здійснення примусової евакуації транспортних засобів застосовувалось до припаркованих з порушенням правил дорожнього руху та правил благоустрою автомобілів.
З початку примусової евакуації  рішення про евакуацію приймали працівники ДАІ, але прокуратурою м. Львова була опротестована така їх діяльність. Тоді ухвалою міської ради було уповноважено приймати рішення про примусову евакуацію управління з питань надзвичайних ситуацій,  яку також було опротестовано прокуратурою. Наступною ухвалою сесії функції щодо примусової евакуації  надано  ЛКП «Адміністративно-технічне управління».  Ця ухвала також опротестована прокуратурою м. Львова.

За час здійснення примусової евакуації особливих конфліктів з власниками транспортних засобів не виникало. Відчувалась підтримка мешканців міста, особливо тих, які проживають в центральній історичній частині міста, оскільки транспортні засоби паркувались під вікнами житлових будинків, на тротуарах, що створювало перешкоди для руху пішоходів, зокрема, для людей з обмеженими фізичним можливостями, на пішохідних переходах.  

Завдячуючи примусовій евакуації утворено пішохідну зону в межах історичної частини міста, було ліквідовано стихійні стоянки транспортних засобів на вулицях і площах. Зокрема, було покращено пропускну здатність прилеглих до пр.Свободи вулиць Коперніка, Дорошенка, Гнатюка, ліквідовано стоянки автомобілів у зоні зупинок громадського транспорту по вул.Університетській, Січових Стрільців та ін. Транспортними засобами-евакуаторами надавалась суттєва допомога працівникам ДАІ для ліквідації заторів під час візитів до м. Львова посадових осіб, під час проведення масових заходів тощо.  

У даний час  після вимушеного припинення евакуації до ЛКП «Муніципальна дружина» телефонують мешканці міста з проханням забрати автомобілі, що перекривають виїзди з подвір’я, блокують рух електротранспорту, знищують газони та зелені насадження. Але, на жаль, зараз ми не можемо допомогти мешканцям. Дії працівників ДАІ для недопущення паркування транспортних засобів без автомобілів-евакуаторів, а також без застосування інших блокуючи пристроїв, не дають бажаного результату.

Враховуючи вищезазначене, з метою впорядкування паркування у м.Львові, створення безпечних умов для руху громадського транспорту та пішоходів, а також з метою недопущення руйнування пам’яток архітектури, внесених до історичної пам’ятки ЮНЕСКО необхідно відновити примусову евакуацію автомобілів, припаркованих з порушенням Правил дорожнього руху та Правил благоустрою.
Для цього необхідно узаконити примусову евакуацію відповідними нормативними документами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, врахувавши досвід європейських країн.

Досвід європейських країн

Більшість європейських країн активно використовують евакуатори як засіб боротьби з порушниками правил паркування. Серед таких країн: Австрія, Бельгія, Білорусія, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Литва, Нідерланди, Росія, Франція, Чехія.

Австрія, Відень – питанням евакуації займається Муніципальний Департамент №48 (Magistratsabteilung 48 - Abschleppgruppe). Основними цілями роботи Муніципального Департаменту №48 у Відні є: підтримка «Плану Відня» щодо руху транспорту, забезпечення пропускної спроможності вулиць, підтримка зв’язку з поліцією і міськими службами.

Однією з причин впровадження практики евакуації автомобілів була пожежа 1974 року, коли через неправильно запарковані автомобілі підхід до місця пожежі був перекритий – що спричинило смертельні жертви.

У інших містах Австрії евакуація порушників правил дорожнього руху належить до компетенції міських рад та муніципальних управлінь (Gemeindeamt). Ці установи здійснюють свої функції на підставі §89а Дорожнього кодексу Австрії і мають власний автопарк евакуаторів. Автомобілі з номерними знаками і без них зберігаються на різних стоянках ,перші - протягом шести місяців, другі – протягом двох. Після цього терміну автомобілі переходять у власність муніципалітету.

Бельгія, Брюссель – паркування дозволяється виключно в ”синіх” зонах, де стягується погодинна плата за парковку. Стоянка поза ”синіми” зонами або в межах заборонених “жовтих” зон є підставою для евакуації автотранспортного засобу.

Білорусь, Гомель – використання евакуаторів не тільки дозволяє впоратися з порушниками, але й приносить суттєвий дохід місцевій владі. Робота одного евакуатора приносить у міську скарбницю мінімум 14 тисяч доларів на місяць.

Великобританія, Лондон – муніципалітет наймає сертифіковані приватні компанії, що надають послуги з блокування та евакуації машин порушників. Нормативно-правовим забезпеченням виступає загальнонаціональний законодавчий акт «Закон про управління рухом». Це й документ був ратифікований Британським парламентом 2004 році і уніфікував всі правила вироблені раніше, які містилися в різних законодавчих актах. Цей закон чітко визначає на яких ділянках проїзної частини можна паркуватись, з урахуванням знаків та розмітки. В своїй основі, закон спирається на уніфіковані правила для всіх населених пунктів і також містить спеціальні умови для міста Лондона. Закон надає право муніципалітетам наймати надавачів послуг з евакуації та блокування автомобілів порушників. Закон дуже чітко описує права та обов’язки таких надавачів послуг, а також випадки у яких евакуація та блокування заборонені.

Ірландія, Дублін – згідно Закону про дорожній рух від 1994 року місцева влада наділяється повноваженнями щодо регулювання руху в містах та встановлення плати за паркування. Закон про дорожній рух від 1998 року регулює повноваження органів місцевого самоврядування в блокуванні автотранспортних засобів, а звід законів 1983-1991 років – евакуацію незаконно припаркованих  транспортних засобів.

Іспанія, Мадрид – практика використання евакуаторів може бути погоджена виключно мером міста. Безпосередньо евакуацією автомобіля займається комунальне підприємство, спільно з дорожньою поліцією.

Евакуація відбувається наступним чином: неправильно припаркований автомобіль вантажать на евакуатор і відвозять на штрафмайданчик, залишаючи на обочині, де був припаркований автомобіль, інформаційний стікер, де знаходяться контактні телефони та адреса штрафмайданчику. Правопорушення передбачає собою сплату двох платежів: штрафу за евакуацію на штрафмайданчик та штраф у дорожній поліції за порушення правил паркування.

Литва, Вільнюс - міська влада Вільнюсу для боротьби з порушниками правил паркування використовує евакуацію і блокування коліс. Але, звичайно недоцільно блокувати колеса, якщо машина стоїть перед пішохідним переходом, закриваючи огляд, на тротуарі, заважаючи пішоходам, - блокування коліс тільки погіршить становище. Такі машини потрібно відразу відвозити. Постійно працюють як мінімум 3-4 евакуатора, котрі в присутності поліцейського евакуюють залишені в недозволеному місці машини. Ціна, щоб отримати машину назад – близько 30 євро.

Нідерланди, Амстердам – питаннями дотримання правил паркування від імені міст займається Міська Служба Спостереження (Stadstoezicht). Відділення служби є у всіх містах країни. Підготовкою її працівників займається Міністерство юстиції, і до загальної сфери їхньої компетенції входять охорона навколишнього середовища, громадський транспорт та паркування. Евакуацію транспортного засобу від імені муніципалітету здійснює компанія Cition B.V., що була створена на базі Міської Служби Спостереження Амстердаму та діє у центральній частині міста.

Автомобілі, що були неправильно запарковані, і/або власниками яких не було оплачено більш ніж 5 паркувальних талонів, підлягають евакуації. Рішення про неправильне паркування приймає працівник Служби Спостереження, котрий при необхідності може використати допомогу поліції. Після отримання дозволу забрати автомобіль, власник оплачує штраф на місці.

Підставою для евакуації є Правила дорожнього руху та знаків (RVV 1990). У цих правилах та у інформаційних брошурах, котрі поширює Міністерство транспорту Нідерландів, чітко, з вказанням конкретних відстаней та умов, описано умови правильного паркування.

Росія, Санкт-Петербург - евакуація машин потрібна в двох випадках: коли автомобіль заважає прибиранню вулиць або ж коли його власник порушує правила паркування. Підрозділи ЖКГ евакуюють машини, що заважають чистити вулиці, а Державна інспекція безпеки дорожнього руху карає водіїв за порушення правил дорожнього руху. І ті, і інші мають для цього відповідний досвід, технічну базу і ресурси.

Франція, Париж – за евакуацію автотранспорту порушника відповідають офіцер або працівник прокуратури та начальник муніципальної поліції, під юрисдикцією якого знаходиться територія, з котрої здійснено евакуацію. Відповідний працівник, зафіксувавши порушення, повинен визначити штрафний майданчик на який буде евакуйоване авто порушника. Далі, користуючись затвердженим взірцем, працівник повинен скласти короткий опис екстер’єру та інтер’єру, не сідаючи в авто. Якщо можливо, то опис складається в присутності водія або власника, який отримує на руки копію опису. Якщо водій або власник автомобіля присутній при евакуації, вповноважена особа повинна пояснити порушнику причину евакуації автомобіля та процедуру оскарження цього рішення в суді. Після цього відповідний працівник повинен скласти звіт про евакуації транспортного засобу.

Чехія, Прага - Дорожня поліція, слідкує за дотриманням правил паркування. Синя лінія на проїжджій частині (Синя зона) дозволяє паркування тільки автомашинам зі спеціальною паркувальною карткою. Жовта лінія (Жовта зона) забороняє будь-яку паркування. Неправильно запарковані автомобіль можуть бути заблоковані поліцією спецблокіраторами або ж відвезені на спеціальну паркувальну стоянку при поліції Чеської Республіки. Для того, щоб забрати своє авто, доведеться заплатити штраф і оплатити день використання паркування (на загальну суму приблизно 3000-5000 крон).

Правовий аспект застосування евакуаторів в Україні

В числі ефективних інструментів впливу на ситуацію з систематичними порушеннями правил зупинки та стоянки транспортних засобів – заходи затримання та застосування примусового переміщення транспортних засобів з допомогою спеціального автомобіля – евакуатора. Така практика мала місце в історії сучасних українських міст. Але, зважаючи на ряд проблем при її впровадженні та застосуванні, муніципалітети були змушені відмовитись від застосування евакуаторів. Беручи до уваги  попит на послуги евакуаторів, без сумніву їх застосування буде відновлено. Потреба в цьому в першу чергу є у містах, які характеризуються великим туристичним потоком та недостатньою транспортною інфраструктурою (приклад – історична частина Львова – перлина Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО).

Правове регулювання застосування евакуаторів за порушення правил зупинки (стоянки) потребує вдосконалення. В даний час ситуація наступна:
Підстави тимчасового затримання транспортного засобу визначені частиною першою статті 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до цієї норми, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено визначені Кодексом правопорушення, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

Тимчасове затримання транспортного закон уможливлює при вчиненні таких правопорушень як:

• керування транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою чи інші несправності, з якими відповідно до встановлених правил їх експлуатація забороняється, своєчасно не пройшли державного технічного огляду (стаття 121 Кодексу);
• експлуатація транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені (стаття 1211 Кодексу); 
• керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що вимагаються Правилами дорожнього руху (стаття 126 Кодексу);
• керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння (стаття 130 Кодексу); 
• порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (стаття 132-1 Кодексу); 
• обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів (стаття 206-1 Кодексу).

У цьому вичерпному переліку правопорушень відсутні такі, що пов’язані з правилами зупинки чи стоянки транспортних засобів. Тобто, порушення водієм лише правил зупинки чи стоянки транспортного засобу, коли при цьому ним не вчинено іншого правопорушення, передбаченого вказаною вище нормою Кодексу, не може тягнути за собою затримання та доставлення транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку.

Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (частина перша статті 265-2 Кодексу, стаття 52-1 Закону України «Про дорожній рух»).

При цьому, необхідно враховувати і те, що згідно з Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р. №1102, у разі можливості усунення адміністративного правопорушення на місці його виявлення, доставлення автомобіля на спеціальний майданчик чи стоянку не здійснюється.

Отже, уповноважений працівник Державтоінспекції як крайній захід має право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку за допомогою евакуатора лише в тому разі, коли водієм вчинено правопорушення, передбачене визначеними нормами Кодексу, яке неможливо усунути на місці його виявлення, і при цьому транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Необхідно також враховувати, що згідно з пунктом 8.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. №77 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009р. за №374/16390), вважається, що транспортний засіб створює значні/суттєві перешкоди дорожньому руху, якщо він робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною автомобільної дороги.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Таке законодавче регулювання спонукало в недалекому минулому органи місцевого самоврядування приймати власні рішення, які регулювали питання примусового переміщення транспорту за допомогою евакуаторів. Так, у столиці було прийнято рішення Київської міської ради  від 26 вересня 2002 року N 47/207 « Про встановлення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві», у Львові - рішення виконавчого комітету від 20.02.2004р. № 178 “Про затвердження Порядку примусового переміщення та зберігання транспортних засобів у м. Львові, залишених без догляду і припаркованих з порушенням Правил дорожнього руху “.

Така ситуація містила в собі конфлікт інтересів – фактично в одному органі мало місце поєднання функцій виконавчої влади:

• з вироблення політики та нормотворчості (встановлення підстав, процедури евакуації);
• поточного адміністрування (проведення евакуації муніципальним підприємством).

Невідповідність правового регулювання (актів місцевого самоврядування – законодавству) спричинило масове звернення власників транспортних засобів в суди. Серія програних судових справ змусило муніципалітети відмовитись від застосування евакуаторів.

Зважаючи на важливість та ефективність такого інструменту як примусове переміщення транспортних засобів через порушення їх водіями правил зупинки (стоянки), органам місцевого самоврядування доцільно ініціювати внесення змін до національного законодавства.

Суть пропонованих змін:

• доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (статтю 265 -2 в частині підстав для тимчасового затримання транспортних засобів – доповнити перелік такою підставою як «Порушення правил стоянки (зупинки) транспортних засобів, визначених Правилами дорожнього руху»;
• доповнити Закон України «Про дорожній рух» та Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині визначення органів місцевого самоврядування (в особі відповідних структурних підрозділів), уповноваженими на виконання функцій держави агентами по проведенню евакуації транспортних засобів.

Очікувані результати впровадження таких змін:

• запровадження єдиного для всієї держави законодавчо визначеного порядку примусового переміщення транспортних засобів;
• підвищення дисципліни дотримання водіями правил зупинки (стоянки) транспортних засобів;
• зменшення кількості випадків затримок руху громадського та приватного транспорту;
• підвищення комфорту для мешканців населених пунктів та туристів.

Висновки по аналітичній довідці-порівнянню щодо роботи евакуаторів у містах Європи

В процесі забезпечення належного функціонування сучасного міста перед владою стоїть цілий ряд необхідних до виконання завдань. Серед пріоритетних – забезпечення комфорту для мешканців та гостей міста, які є учасниками дорожнього руху. У цій сфері надзвичайно гостро постає проблема порушень правил стоянки та зупинки водіями транспортних засобів. Наслідки таких порушень – порушення ритму функціонування громадського та приватного транспорту, зниження комфорту під час перебування на вулицях міста для його мешканців та туристів, труднощі у виконанні робіт з благоустрою для муніципальних служб. В сукупності ці порушення спричиняють незадоволення населення ситуацією на вулицях міста, створюють додаткове соціальне напруження, та викликають незадоволення діями влади, яка не здатна вирішити цю важливу проблему.

У даний час у Львові після вимушеного припинення евакуації до ЛКП «Муніципальна дружина» телефонують мешканці міста з проханням забрати автомобілі, що перекривають виїзди з подвір’я, блокують рух електротранспорту, знищують газони та зелені насадження. Але, на жаль, дії працівників ДАІ для недопущення паркування транспортних засобів без автомобілів-евакуаторів, а також без застосування інших блокуючи пристроїв, не дають бажаного результату.

В свою чергу більшість європейських країн успішно використовує евакуатори для боротьби з порушниками правил паркування. Серед таких країн: Австрія, Бельгія, Білорусь, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Литва, Нідерланди, Росія, Франція, Чехія. Дуже важливо скористатися досвідом цих країн особливо тому, що ціна відмови може бути страшною.

Наприклад в Австрії однією з причин впровадження практики евакуації автомобілів була пожежа 1974 року в Відні, коли через неправильно запарковані автомобілі підхід до місця пожежі був перекритий – що спричинило смертельні жертви.

Зважаючи на важливість та ефективність такого інструменту, як примусове переміщення транспортних засобів через порушення їх водіями правил зупинки (стоянки), органам місцевого самоврядування доцільно ініціювати внесення змін до національного законодавства.

Необхідно доповнити: Кодекс України про адміністративні правопорушення (статтю 265 -2 в частині підстав для тимчасового затримання транспортних засобів – доповнити перелік такою підставою як «Порушення правил стоянки (зупинки) транспортних засобів, визначених Правилами дорожнього руху»; також доповнити Закон України «Про дорожній рух» та Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині визначення органів місцевого самоврядування (в особі відповідних структурних підрозділів), уповноваженими на виконання функцій держави агентами по проведенню евакуації транспортних засобів.

Отже, органи місцевого самоврядування, які стоять на захисті інтересів мешканців просто зобов’язані ініціювати громадські обговорення та внесення доповнень до загальнодержавного законодавства. В результаті цих дуже важливих змін місцеві громади отримають такі переваги як:  підвищення дисципліни водіїв, зменшення кількості випадків затримок руху громадського та приватного транспорту, підвищення комфорту і безпеки для мешканців населених пунктів та туристів.