Комунікативний План показує, як ЛМР намагається презентувати та роз’яснити рішення та їх наслідки на короткий та на довгий термін.

1. Комунікативні цілі
2. Громадське середовище
3. Ключовий зміст
4. Стратегічні комунікативні міркування
5. Аудиторія, на яку спрямована ініціатива, та її реакція
6. Види діяльності та інструменти
7. Горизонтальна координація
8. Підтримання інформативності
9. Партнери
10. Бюджет
11. Критерії оцінки та план

1. Комунікативні цілі

• Досягнути максимальної підтримки проекту рішення через консультації та роз’яснення.
• Зменшити до мінімуму об’єктивний супротив окремих зацікавлених груп.

2. Громадське середовище

• Аналіз громадських настроїв, включно з позицією основних груп інтересів, на які спрямована ініціатива. Визначення позицій, зацікавлених в проекті рішень, і визначення позицій, негативно настроєних до даного проекту рішення.
• Для цього:

- використати результати відповідних досліджень, звітів, опитів громадської думки, тестів, наявних в ЛМР;
- визначити можливу увагу, яку буде приділено цьому питанню в Міській раді;
- проаналізувати висвітлення в засобах масової інформації, включаючи передові статті, та визначити суттєві тенденції;
- проаналізувати кореспонденцію мера чи звертання до нього;
- визначити можливе лобіювання, демонстрації протесту та акти громадянської непокори.

3. Ключовий зміст

Визначити ідею, чи низку ідей щодо проекту рішення, які треба повідомити:

• Ідеї мають бути пов'язані зі стратегічними намірами ЛМР.
• Ідеї повинні стосуватися завданя комунікативних цілей  (досягнення максимальної підтримки проекту рішень і зменшення негативного сприйняття окремих зацікавлених сторін) та перегукуватися з настроями ключових груп,  сформульовані чітко, стисло та з позитивним змістом.

• Мова, словник, формулювання повинні відбиратися з урахуванням громадських настроїв та асоціюватися з глибинними цінностями, які поділяють всі львів’яни.

4. Стратегічні комунікативні міркування

• Зовнішні фактори: визначення існуючих зовнішніх факторів, які вливатимуть на сприйняття ініціативи (історія справи, відносини на рівні мера і посадовців, законодавство, стан в ЛМР), нещодавні або заплановані .проголошення намірів.
• Підходи: окреслення найкращих підходів, основаних на комунікативних цілях: тих, що попереджають події, чи є реакцією на них, передбачають активні дії.
• Послідовність: визначення потреби в попередньому опрацюванні питання з ключовими групами або ж вивчення поглядів третіх сторін, для отримання підтримки до чи після проголошення рішення.
• Можливості: отримання широкої підтримки з боку громадськості, засобів масової інформації, зацікавлених груп; інформування про основні заплановані події з широким висвітленням контексту для отримання символічної підтримки.
• Ризики: ворожість засобів масової інформації, упередженість громадськості, складність питання, або ж несумісність інтересів.

5. Групи, на які спрямовані проекти рішень, та їх реакція

• Визначення основних груп, пріоритетних груп (як правило дві-три) та оцінка їх можливої реакції.
• Перерахування другорядних груп.
• Визначення того, чи львів’яни розглядатимуть ініціативу як крок в напрямку більшої соціальної, політичної чи економічної єдності.

6. Види діяльності та інструменти

• Діяльність має концентруватися на показі того, як рішення вплине на мешканців Львова загалом, і що це для них значитиме.
• Вибір комунікативних інструментів відповідно до групи (як от тижневі газети для львів’ян середнього та старшого віку, Інтернет для молоді). Доповнення традиційних інструментів такими засобами, як аудіовізуальні презентації, телеконференції, електронна пошта та веб-сторінки.
• Опис запланованих брифінгів для засобів масової інформації чи посередників/зацікавлених сторін: опис змісту та розповсюдження додаткового матеріалу (вибірки новин, інформативних збірників, публікацій).

7. Горизонтальна координація

• Визначення методів управління міжвідомчою координацією. Визначення Департаментів, які підтримуватимуть відповідальний Департамент та окреслення їх ролей.
• Визначення зв'язків з іншими ініціативами/програмами, демонстрація того, як інформація про цю ініціативу буде використана для розбудови стратегії ЛМР.

8. Підтримання інформативності

• Після першочергових кроків та заяв, описати кроки на підтримку проекту рішень. Наприклад, реклама, поїздки: з роз'ясненнями, консультації, брошури та буклети, поштові кампанії, інтерв'ю в засобах масової інформації з підсумками, Інтернет та радіо програми з опитуванням слухачів.
• Опис механізмів та кроків, що будуть запроваджені для участі громадськості на довший термін.
• Визначення того, яким чином сприяти інформативності для забезпечення прозорості ЛМР та розуміння її програм.

9. Партнерство

• Описати якою мірою ЛМР зможе керувати партнерськими ролями, які гратимуть представники Міської ради, приватний сектор, неприбутковий сектор, клієнтські групи, тощо. Описати зусилля ЛМР для забезпечення відповідної прозорості.

10. Бюджет

• 3 джерел коштів визначити обсяги фінансування та людських ресурсів необхідних для запровадження запропонованого комунікативного плану. Кожний проект рішення має  призначати частку свого бюджету для комунікативних цілей.

11. Критерії оцінки

• Визначити використовувані методи (моніторинг засобами масової інформації, дослі-дження громадської думки, механізми залучення громадян, аналіз кореспонденції) для відслідковування питання на короткий та довгий терміни та оцінки ефективності стратегії, а саме конкретних компонентів рекламних програм. Продемонструвати, як використовуватиметься ця інформація для коригування стратегії.