Команда Інституту міста спільно із відділом рекрутингу Українського Католицького Університету провели дослідження ставлення абітурієнтів Львова 2019 до ЗНО та вищої освіти, а також страхів, які пов'язані зі вступом до університетів і пандемією COVID-19.

Період опитування: серпень’20

Вибірка: 400 осіб – віком 17 років

Похибка вибірки: 4,6%

Опитування здійснено на благодійній основі працівниками Інституту міста спільно із відділом рекрутингу Українського Католицького Університету.Методологія напрацьовувалась двома сторонами, польові роботи та аналітика даних здійснювалась командою Інституту міста.

Основні результати опитування:

• Львівські абітурієнти вважають, що ЗНО (70,8%) є кращою системою оцінювання знань, ніж вступні екзамени (12,7%). Хоч майже кожен восьмий (12,7%) вагається з відповіддю.

• На думку опитаних, ЗНО – це соціальний ліфт, що забезпечує рівні можливості кожного здобути вищу освіту (65,4%). А також дозволяє подолати неправомірні практики {корупція, міжособистісні зв’язки тощо} при вступі до ЗВО (58,6%), бодай таке переконання є вищим серед дівчат (62,4%), ніж серед хлопців (62,4%).

• Майже кожен другий з опитаних переконаний, що ЗНО дозволяє справедливо оцінити знання абітурієнтів (46,7%). Частіше такої думки дотримуються хлопці (51,7%), аніж дівчата (41,7%).

  
  

• Вплив пандемії на освітню сферу сприймається неоднозначно, проте серед абітурієнтів наявний песимізм (3/4 незадоволені якістю освіти упродовж карантину). Третина (29,4%) зазначає, що пандемія COVID-19 вплинула на їхні плани щодо вступу до ЗВО. Потенціал збережених абітурієнтів цьогоріч для міста Львів сягає позначки 91,0% (частка тих, хто планує обрати Київ становить 4,0%).

  
  

• 84,0% опитаних надали перевагу українським закладам вищої освіти. Проте майже кожен десятий (7,9%) все ж налаштований подати документи до освітнього закладу закордоном.

Ті, хто залишається у Львові, найбільше хотіли б здобувати освіту в УКУ (37,2%). Опитаним було запропоновано НАЙКРАЩІ 10 ЗВО Львова за кількістю студентів з можливістю вказати свій варіант. На другому місці опинився ЛНУ ім. Івана Франка (28,5%). Трійку лідерів замикає НУ «ЛП» (19,4%). Якщо два перших ЗВО однаковою мірою у фавориті для дівчат і хлопців, то НУ «ЛП» переважно обирають хлопці (23,5%), ніж дівчата (15,2%), що радше вказує про наявний рівень стереотипних уявлених про технічні спеціальності.

• Щодо спеціальностей, то найбільший запит є на інформаційні технології (44,4%), економічні (40,0%), юридичний (38,9%) та медичний (33,0%) напрями. Кожен шостий хотів би навчатися філологічному напрямку (17,9%), соціологія & політологія (17,4%) та журналістиці (17,0%).

  
  

• Важлива гендерна диференціація у виборі майбутньої спеціалізації. Дівчата частіше обирають філологічний напрям (32% проти 5% хлопців), міжнародні відносини (27% проти 16% хлопців), журналістику (28% проти 6% хлопців) та соціологію & політологію (27% проти 8% хлопців). Водночас хлопці більшою мірою надають перевагу напряму ІТ (68% проти 20% дівчат) економічно-фінансовому (17% проти 10%) та фізико-математичному (16% проти 7% дівчат) напрямкам.

Відповідно до результатів опитування, гіпотеза про те, що здорова атмосфера в сім’ї впливає на впевненість дитини добре здати ЗНО та вступити до ЗВО на держзамовлення, підтверджена. Загалом кожен другий (48,8%) впевнений, що зможе вступити на державну форму навчання. Такої думки вдвічі частіше дотримуються ті, хто позитивно оцінив відносини із батьками упродовж карантину (50,9%), аніж ті, хто перебувають з батьками у конфліктних взаєминах (27,9%).

За кордон найчастіше емігрують абітурієнти, які мають дуже добрі взаємини із батьками, та проживають у сім’ях із високим матеріальним забезпеченням.

Про погіршення якості освітніх послуг у час COVID-19 найчастіше вказали абітурієнти, які низько оцінюють свої шанси успішно здати ЗНО (85,7%), аніж ті, хто оптимістично налаштовані (70,4%).