Як живе молодь в умовах карантину? 2020 рік
Станом на 9 квітня 2020 року Львівська область посідає 5-те місце за кількістю запитів у Google про коронавірус, адже пандемія охопила увесь світ. Звичний ритм життя середньостатистичного мешканця перейшов у режим «перезавантаження».
Команда Інституту міста спільно з МолоДвіж Центр. Львів виступили ініціаторами опитування серед молодіжної 14-35 –річної когорти, щоб визначити 3 аспекти:
Практики дозвілля молоді упродовж карантину;
Рівень дотримання заходів безпеки у протидії COVID-19;
Оцінку діяльності муніципалітету Львова в умовах карантину.
Результати опитування варто трактувати радше як тренди з метою оперативної поінформованості населення Львова.
Основні результати опитування:
Карантин негативно вплинув на емоційно-психологічний настрій молоді, адже 52,9% опитаних зазначили про його погіршення. Ще чверть молоді – 22,6% – відповіли, що їхній емоційний стан не змінився. 12,8% не визначились щодо своїх емоцій.
39% задоволені діями муніципалітету Львова щодо протидії епідемії коронавірус (13% – цілком задоволені, 26% – радше задоволені). Ще 33% задоволені та незадоволені водночас. Вік обернено впливає на рівень оцінки дії влади в умовах карантину: чим старшою є молодь, тим більше вона незадоволена діяльністю влади. Передусім це пояснюється вищим рівнем інфовключеності у життя міста серед старшої вікової групи молоді, а також із зупиненням звичного робочого режиму, який негативно вплине на фінансове становище молоді.
Кожен четвертий – 25% – відчув фінансові труднощі ще на ранніх стадіях введення карантину. Майже вдвічі більше це відчули хлопці (34%), ніж дівчата (16%). Близько 45% припустили, що зазнають браку коштів у перспективі 1-2 місяців.
Що виступає тригером погіршення емоційно-психологічного настрою?
1 місце. Відсутність можливостей для подорожі – 86%. Чим старшими є респондент, тим більшою мірою цей фактор пригнічує їх.
2 місце. Відсутність спілкування офлайн з друзями, рідними – 77%.
Цікаво, що за результатом опитування гіпотеза дослідників «Дівчата більше засмутяться через брак живого спілкування» спростована з різницею у 11%: 72% дівчат та 83% хлопців.
3 місце. Відсутність звичного навчального/робочого графіку – 75%.
Діти скоріше радіють карантину (60% невдоволених), а старша молодь – радше стурбована через такі зміни (78%), адже майже кожен другий з них зазначив, що вже у перспективі 1-2 місяців можуть зазнати фінансових труднощів (~52%).
Серед інших причин, що засмучує молодь, відзначено нестачу різноманітності практик відпочинку (кафе, театри, кінотеатри тощо; 65%). А ось страх за рідних, які можуть опинитися у групі ризику захворюваних, має чверть молоді (24%). Більш емпатичними виступають дівчата (29%), ніж хлопці (19%).
Якими практиками молодь наповнює свій вільний час?
Серед практик дозвілля переважають здебільшого пасивні. Зокрема, з певним відривом від інших категорій, ТОП 2 практики – перегляд фільмів, новин тощо (71%) та проведення часу у соціальних Інтернет-мережах (71%).
У гендерному вимірі, дівчата та хлопці майже однаково полюбляють дивитися фільми, новини тощо (70% і 72% відповідно), а ось у перегляді стрічок у соціальних мережах більш зацікавленими є дівчата (75%), аніж хлопці (67%).
Із введенням карантину частка молоді, які займаються спортом, становить 53%, що є вкрай позитивним моментом, зважаючи на обмежену активність в умовах ізоляції. Діти демонструють найвищий потенціал у здійсненні спортивних практик (67%), а ось молодим особам віком 28-35 років, як найменш активною віковою групою (47%), варто спробувати знайти вільний час для покращення здоров’я, незважаючи на професійну зайнятість.
Бажання покращити свої навики та знання завдяки курсам на онлайн-платформах виявили майже 44% молоді. Стимул до навчання тісно пов’язаний із віком: чим молодшою є молода особа, тим більшою мірою вона виявляє бажання вчитися. Згідно з опитуванням, упродовж карантину онлайн-навчання розпочали 67% підлітків (14-17р.), майже 57% молоді віком 18-22 р., дещо менше – 43% – віком 23-27 років та лише третина – 34% – молоді віком 28-35 років.
Не зважаючи на інформаційні тренди, паперові книги користуються майже вдвічі більшою популярністю, ніж аудіокниги: 41% vs 19%. Шанувальниками-читачами паперових книг передусім є дівчата (44% vs 38% хлопців) та особи віком 18-27 років (48,5%), а ось найменше часу для прочитання паперової літератури мають особи віком 28-35 років (~ 34%).
Карантин дає і свої негативні наслідки: захоплення молоддю віртуальною реальністю. Вже зараз фіксуємо, що третина молоді – 30% – ще більше піддається самоізоляції, зокрема через проведення вільного часу у онлайн-іграх, симуляторах тощо. Цей показник є втричі вищим серед хлопців (49%), аніж дівчат (15%).
Ще більшою проблемою є те, що ігрова залежність посилюється серед наймолодшої вікової групи. Згідно з опитуванням, свій час у онлайн-іграх проводить майже 41% дітей віком 14-17 років, а також 39% – осіб віком 18-22 роки.
Одним із важливих кроків у боротьбі з коронавірусом є відповідальне дотримання профілактики. Середній показник здійснення заходів у протидії епідемії серед молоді становить 85%.
Опитані цілком оперативно зреагували на епідемію:
98% часто миють руки (з них 80% – роблять це завжди, 12% – час від часу)
94% обмежили пересування громадським транспортом (з них 82% – повністю, 12% – час від часу)
94% обмежили комунікацію з близькими (з них 54% – повністю, 39% – ситуативно)
Незважаючи на рекомендацію придбати антисептик, лише 82% мають його при собі (з них 67% завжди мають його при собі, ще 15% – залежно від ситуації). Хлопці з різницею у 14% більше знехтували цією порадою, ніж дівчата: 89% vs 75%.
Гаджети, які є невід’ємною частиною життя молоді, варто піддавати додатковій гігієні. Відповідно до опитування, 79% здійснюють практики дезінфекції власних мобільних телефонів, планшетів тощо. Хлопці (69%) у цьому плані є ще більш пасивними, ніж дівчата (89%). Також дані демонструють, що діти-підлітки найменше дезинфікують гаджети (61%). А зважаючи на їхню частоту проведення дозвілля у віртуальному світі, батькам варто провести додаткову розмову з дітьми, щоб пояснити важливість здійснення такої практики та можливу небезпеку від її невиконання.
83% молоді підтримують дистанційний навчальний, робочий режими. З них 73% вже перейшли у онлайн режим діяльності, ще 10% продовжують відвідувати основне місце праці. А щодо ефективності такого формату, то 43% відзначили, що така робота загалом є результативною.
Поінформованість – це безпечність для тих, хто обізнаний, та вияв турботи від тих, хто інформує близьких.
В умовах карантину молодь виступила агентом ресоціалізації, адже 77% опитаних сповіщували своїх старших рідних (батьків, дідусів, бабусь та інших) про заходи, які варто дотримуватись у протидії COVID-19. Що важливо, дівчата і хлопці виявились однаково емпатичними: 77% та 76% відповідно.
Водночас кожен шостий (17%) відзначив, що радше їхні старші рідні розповідають їм про заходи безпеки.
Довідка:
Опитування проводилось Інститутом міста спільно з Молодвіж Центр.Львів упродовж 29 березня – 06 квітня 2020 року.
Метод збору інформації: самозаповнення респондентом_кою анкет у Google Form.
У цьому дослідженні вивчалась думка осіб віком 14-35 років, які, згідно з законодавством України, вважаються молоддю, молодими громадянами.
Вибіркова сукупність: 400 осіб, віком 14-35 років.
Тип вибірки: стратифікаційно-пропорційна з квотним відбором на останньому щаблі.
Квоти: стать, вік та район проживання. Д
ля конструювання вибірки використовувались дані Головного управління статистики у Львівській області.
Загалом опитано 648 осіб.
Перевіривши базу на коректність заповнення анкет, до масиву було включено 488 анкет. Далі у базі даних SPSS було здійснено «ремонтування вибірки»: корекцію розподілів для відтворення у вибірці соціально-демографічних характеристик (квот), визначеними дослідниками на початку опитування.
Рекрутинг респондентів і респонденток здійснювався комбінованим методом:
Поширення анкети у соціальних Інтернет-мережах (офіційні сторінки Інституту міста, МолоДвіж Центр. Львів і публічні сторінки про життя у місті Львів)
Поширення опитування на офіційному сайті Пре-служби ЛМР
Е-mail розсилка анкети серед бази контактів, яка сформована у ході співпраці з молоддю Львова
Метод «снігової кулі» здійснений респондентами_ками, які взяли участь у опитуванні
Дистанційне залучення респондентів_ок, які були недосяжними у ході застосованих 3 попередніх технік збору інформації, інтерв’юерами та інтерв’юерками дослідницької команди.
При інтерпретації даних потрібно зважати на період проведення опитування та враховувати, що при середньому % значення відповіді у одновимірному розподілі категорія при двовимірному розподілі (наприклад, за гендером) радше вказує на тенденції громадської думки молоді серед окремої групи за квотою.
Додаткова інформація
Період реалізації: 29 березня – 06 квітня 2020 року
Замовник: Інститут міста, Молодвіж Центр.Львів
Виконавець: Інститутом міста, Молодвіж Центр.Львів