СОЦІАЛЬНИЙ МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ЛЬВОВІ 2017

Метою дослідження було простежити динаміку основних показників якості життя у Львові згідно з авторською методикою Інституту міста, яку вперше розробили 2013 року.

Усі індикатори якості життя мешканців міста Львів – це критерії ефективності діяльності управлінців різних сфер. Опитано 1200 мешканців Львові, від 18 років. Похибка репрезентативності вибіркової сукупності не перевищує 3,5%.

Основні результати дослідження:

• У 2017 році показник якості життя становить 3,31 за 5-бальною шкалою. Загалом, порівняно з 2016 роком, мешканці міста дещо краще оцінили медичну та освітню сфери, проте виявили невдоволення щодо благоустрою та екології.

• Мешканці міста оцінили середовищний комфорт на 3,43, а особистісний комфорт – 3,18. Респонденти котрий рік поспіль вище оцінюють якість наданих послуг, ніж стан наявної міської інфраструктури.

• 93% опитаних пишаються тим, що мешкають у Львові, а 49% вважають, що їхнє життя залежить безпосередньо від них.

• Щодня або майже щодня 40% мешканців використовують маршрутне таксі, 14% – трамвай, 12% – тролейбус, а 2% – велосипед.

• 39% опитаних проводять відпустку вдома, а 23% систематично займаються спортом чи фізкультурою.

У дослідженні було висвітлено суб’єктивні оцінки мешканців про рівень їхнього задоволення комфортом міського середовища, матеріального та соціального блага.

Додаткова інформація Період реалізації: 10 червня – 10 липня 2017 Замовник: власне дослідження (в межах проєкту «Громади в дії») Виконавець: Інститут міста та соціологічна агенція «Фама»

ПЕРЕДУМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ У ЛЬВОВІ (2016)

Метою дослідження було визначити наявність доступу до комп’ютерної техніки та частоту її використання, рівень комп’ютерної грамотності львів’ян, використання Інтернету, а також поінформованість щодо електронних послуг, які надає Львівська міська рада.

Опитано 800 осіб, старше 16 років.Похибка репрезентативності вибіркової сукупності не перевищувала 3,5%.

Основні результати дослідження:

• Як і в 2015 році, майже кожен п’ятий львів’янин (18,9%) не має доступу до комп’ютерної техніки (стаціонарний комп’ютер або ноутбук).

• У 2016 році майже на третину зменшилася частка тих львів’ян, які не вміють користуватись комп’ютерною технікою (20,8%).

• Підключення до Інтернету вдома є у 75,6% опитаних.

• Використання мобільного Інтернету все більше стає невід’ємною частиною повсякденного життя. Майже кожен третій львів’янин користується мобільним Інтернетом щодня (29% у 2016, 23% у 2015). Ще більший приріст можемо спостерігати щодо використання саме 3G-інтернетом – 40% серед всіх опитаних, що на 17% більше, аніж у 2015 році.

• Все більш впізнаваними та використовуваними стають електронні послуги загалом та послуги та сервіси Львівської міської ради, якими можна скористатись он-лайн. Так, 65% львів’ян зазначили, що мають практику користування електронними послугами (серед них інтернет-банкінг, оплата рахунків, комунальних послуг через Інтернет, купівля товарів, послуг тощо).

• Що стосується електронних послуг та сервісів Львівської міської ради, то кожен четвертий львів’янин має досвід їх використання (26%). Це на 9% більше, аніж минулого року.

Дослідження 2016 року було проведено за методологією, використаною у 2015 році. Це дозволило здійснити порівняння показників 2016 та 2015 року та відслідкувати їх динаміку.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОСББ (2016)

В межах VII Форуму ОСББ у Львові було реалізовано опитування сере членів правління, голів ОСББ, експертів галузі тощо. Респондентів попросили надати власну оцінку потчній ситуації у сфері ОСББ в Україні.

Опитано 52 респонденти методом «face to face» інтерв’ю. Серед опитаних переважають учасники, що прибули на захід із Києва (19,2%), Львова (15,4%) та Харкова (13,5%). 53,8% респондентів є експертами у сфері ОСББ, 40,4% – головами або членами правління ОСББ, решту становлять представники будівельних компаній, компаній, що спеціалізуються на виготовленні опалювальних систем тощо. Основні результати:

• Більшість опитаних учасників заходу схильні позитивно оцінювати поточні темпи розвитку ОСББ в Україні (51,9%) і лише 15,4% – негативно.

• 67,3% респондентів вважають, що наступного року ситуація із розвитком ОСББ в Україні покращиться, 23,1% вважають, що усе залишиться без змін і лише 9,6% схильні негативно оцінювати перспективи розвитку галузі у майбутньому.

• Серед чинних голів та членів правління ОСББ є досить популярним впровадження практик енергоефективності у будинках (81,0%). Найпопулярнішими практиками виявились заміна вікон загального користування (24,7%), використання енергоощадного освітлення (17,5%), встановлення лічильників тепла (12,3%), заміна дверей загального користування (12,3%) та утеплення систем водопостачання (12,3%).

• Співпрацю із управляючими компаніями не можна назвати поширеною практикою серед представників галузі в Україні (95,2% опитаних не користуються їхніми послугами). Це пояснюють, насамперед, відсутністю потреби у послугах управляючих компаній (65,0%). Ще 15,0% опитаних зазначили, що вони лише створили ОСББ і поки що не мали змоги ознайомитися з компетенцією відповідних структур.

Додаткова інформація Період реалізації: жовтень 2016 Замовник: власне дослідження (в рамках проекту VII Форуму ОСББ) Виконавець: Інститут міста